Олесинська загальноосвітня 
школа І-ІІІ ступенів
Меню сайту
Категорії розділу
Наші випускники [5]
Наші вчителі [8]
Наші успіхи [2]
Наша історія [2]
Оголошення
01.03.2017
Участь у ЗНО: як перевірити стан реєстрації
06.02.2017
Розпочалась реєстрація на ЗНО-2017
05.01.2017
Реєстрація на пробне ЗНО почнеться 10 січня 2017
Новини освіти
Головна » Статті » З історії школи » Наші вчителі

Богдан Іванович Гром’як
     Народився 10 квітня 1941 року в селі Геленків Козівського району Тернопільської області.
Час був воєнний, неспокійний. Кращі сини і дочки нашого народу створили організацію українських націоналістів – борців за свободу і незалежність України. Серед перших борців ОУН – УПА був батько Богдана Івановича – Іван Павлович.
     У вересні 1939 року в село Геленків вступили радянські війська. «Визволителі» обіцяли нашим людям принести свободу і щасливе життя. Але насправді – це було нове радянське поневолення: переслідування патріотів, масовий вивіз людей в Сибір чи Казахстан, на Колиму в тюрму і табори смерті.
Іван Павлович, батько Богдана Івановича, пішов у підпілля разом з іншими хлопцями – патріотами. Щоб продовжити боротьбу під час німецької окупації (1941-1944 рр.)
     Внаслідок цього, всю сім’ю Івана Павловича: це дружину – Марію Степанівну, бабусю, дідуся, тітку в березні 1941 р. записали на вивіз у концтабори за те, що батько був у підпіллі.
     Богданко народився у квітні. Вивозили в Сибір родичів у травні,  1941 р. Ешелон формувався на станції смт. Козова. Мама, тримаючи немовля. Якому було всього 5 тижнів, чекала відправки поїзда. Ридали і плакали родичі на пероні, благаючи віддати дитинку. Начальник виявився доброю людиною. Заглянувши в списки на вивезення, відмітив. Що маленького Богданка немає в них, так як вони оформлялися ще до його народження. Тому за його розпорядженням дитину віддали через вікно вагона родичам. Прийняла дитя тітка по матері – Катерина Степанівна, в якої потім виростав Богдан Іванович. Тітка посилала до школи Богдана, готувала сніданки, прийнявши його за свого сина.
     З 1 по 4 клас Богдан Іванович навчався в Геленківській початковій школі на «відмінно». Продовжував навчатися в Олесинській семирічній школі та в Козівській середній школі №1. За час навчання неодноразово погрожували йому відправкою до матері, але добрі і чуйні вчителі завжди захищали його, переконуючи всіх, що Богдан виховується в сім’ї учасника війни (дядька Павла Івановича).
     50-ті роки – були жорстокі сталінські часи. Тяжко працювали батьки, діти змушені допомагати їм теж. Відчували гіркий присмак хліба, Богдан Іванович наполегливо готується до вступу у вищий навчальний заклад. Спочатку це був Львівський університет (історичний факультет). Та Львів зустрів його невдачею. Другою спробою став Дрогобицький педагогічний інститут ім. І.Я.Франка, який зачислив його студентом філологічного факультету, де успішно навчався з 1963 – 1967 рр.
     Навчаючись в інституті, Богдан Іванович був активним студентом, брав участь в громадському житті інституту, художній самодіяльності інституту.
Художня самодіяльність, пісня, танець завжди була близько його серцю. Тому протягом чотирьох років він був учасником інститутського хору «Бескид» та інститутського танцювального гуртка,  де і зустрів свою долю, Дарію Василівну, студентку факультету іноземних мов.
     Одержавши направлення на роботу, Богдан Іванович всі свої знання, уміння, тепло свого серця віддав дітям в школі.
    30 років працював Богдан Іванович на педагогічній ниві, будучи вчителем і завучем. Багато семінарів по методичній роботі, відкритих уроків та вихованих заходів провів він у школі. Понад 20 років був учасником районного вчительського хору та художньої самодіяльності села.
     За ініціативою Богдана Івановича було створено Геленківську сільську раду, а Богдан Іванович став першим сільським головою в 1996 році, якого обрали односельчани.
     Будучи головою села, щоб увічнити пам'ять про борців – героїв за Україну, за його рекомендацією в центрі села була висипана символічна могила, біля якої вставлена плита з портретами патріотів – односельчан, що полягли за свою Україну.
     З його ініціативою на місці старої каплички була перебудована нова капличка, яка була освячена 19 серпня 2001 року.
     Перебуваючи на посту голови села Богдан Іванович завжди намагався задовольнити запити і потреби своїх односельчан.
Категорія: Наші вчителі | Додав: Admin (23.04.2016)
Переглядів: 119 | Теги: вчителі Олесинської школи, Гром’як Богдан Іванович | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Годинник
Google Translate
Пошук
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Новини відділу освіти та спорту Козівської РДА
Випадкове фото
Національна дитяча "гаряча лінія"
Національна
Корисні сайти
Веб-сайти ЗНЗ району
• Козівський РМК
• В.Ходачківська ЗОШ І-ІІІст
• Козівська гімназія
• Козівська ЗОШ І-ІІІ ст. №1
• Козівська ЗОШ І-ІІІ ст. №2
• Купчинецька ЗОШ І-ІІІ ст.
• Олесинська ЗОШ І-ІІІ ст.
• Ценівська ЗОШ І-ІІІ ст.
• Щепанівська ЗОШ І-ІІ ст.
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0